Історія справи

Постанова ВГСУ від 18.11.2014 року у справі №910/1887/14
Постанова ВГСУ від 23.06.2015 року у справі №910/1887/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2015 року Справа № 910/1887/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Палій В.В. (доповідач) і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу державного підприємства "ЗАВОД 410 ЦА", м. Київ,

на рішення господарського суду міста Києва від 26.01.2015

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2015

зі справи № 910/1887/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "ХОРС" (далі - ТОВ "Авіакомпанія "ХОРС"), м. Київ,

до державного підприємства "ЗАВОД 410 ЦА" (далі - Підприємство), м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "БУКОВИНА" (далі - ПАТ "Авіакомпанія "БУКОВИНА"), м. Чернівці,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву (далі - Регіональне відділення ФДМУ), м. Київ,

за участю Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України (далі - Прокуратура), м. Київ,

про стягнення 207 818, 20 грн. завданих збитків.

Судове засідання проведено за участю представників:

ТОВ "Авіакомпанія "ХОРС"- Корнієнко Т.Ю. предст. (дов. від 06.05.2015)

Підприємства - Демський А.Л. предст. (дов. від 23.06.2015)

ПАТ "Авіакомпанія "БУКОВИНА"- не з'явився

Відділення - Гармашов Б.С. предст. (дов. від 10.02.2015)

Прокуратури - Яговдік С.М. посв. від 23.10.2014 № 029909

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Авіакомпанія "ХОРС" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Підприємства 207 818,20 грн. завданих збитків у вигляді упущеної вигоди.

Справа розглядалася судами неодноразово.

У новому розгляді справи № 910/1887/14 рішенням господарського суду міста Києва від 26.01.2015 (суддя Мудрий С.М.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2015 (судді Гаврилюк О.М. -головуючий, Коротун О.М., Сулім В.В.), позов задоволено повністю.

Постанову апеляційного господарського суду мотивовано доведеністю існування складу правопорушення, що є підставою для цивільної відповідальності та стягнення з відповідача завданих збитків.

Підприємство, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції судові акти попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові.

Відзивів на касаційну скаргу не надходило.

Учасників судового процесу у відповідності до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Регіонального відділення ФДМУ та прокуратури, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- 30.09.2009 Регіональним відділенням ФДМУ як орендодавцем та ТОВ "Авіакомпанія "ХОРС" як орендарем укладено договір оренди № 4476 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір № 4476);

- відповідно до пункту 1.1 Договору № 4476 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 506,10 кв.м, розміщені на 1 та 2 поверхах будівлі корпусу турбогвинтових літаків за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 94, що перебуває на балансі державного підприємства "Завод 410 ЦА", вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31.03.2009 року і становить 1 942 980,00 грн.;

- пунктом 1.2 Договору № 4476 передбачено, що майно передається в оренду з метою розміщення авіаційного тренажеру;

- згідно з пунктом 5.1 Договору № 4476 орендар зобов'язується використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору;

- орендодавець зобов'язується не вчиняти дій, які б перешкоджали орендарю користуватися орендованим майном на умовах цього договору (пункт 7.2 Договору № 4476);

- строк дії Договору № 4476, з урахуванням внесених змін до Договору № 4476, встановлений з 30.09.2009 по 30.09.2013 включно;

- 22.03.2011 ТОВ "Авіакомпанія "ХОРС" як виконавець та ПАТ "Авіакомпанія "БУКОВИНА" як замовник уклали договір № 18/11-15 про надання послуг (далі - Договір № 18/11-15), згідно з умовами якого виконавець надає замовнику послуги з використання пілотажного тренажера для тренувань, підготовки та проведення перевірок;

- пунктом 2.2 Договору № 18/11-15 передбачено, що склад, кількість екіпажів, тривалість тренування та строки виконаних робіт визначаються заявками від замовника;

- оплата проводиться замовником шляхом 100% передоплати на розрахунковий рахунок виконавця в гривні за курсом НБУ на дату виставлення рахунку (пункт 2 додатку № 1 до Договору № 18/11-15);

- на виконання умов договору ПАТ "Авіакомпанія "БУКОВИНА" направлено позивачу дві заявки для проходження починаючи з 01.10.2012 тренувань на тренажері для 4 пілотів (по 2 згідно з кожною заявкою), по 52 години занять на кожного пілота;

- вартість вказаних тренувань згідно з виставленими позивачем рахунками склала 207 818, 20 грн.;

- 01.10.2012 Підприємством не були допущені на територію заводу льотний склад ПАТ "Авіакомпанія "БУКОВИНА": інструктор ОСОБА_1., пілоти ОСОБА_2. і ОСОБА_3., про що складено акт від 01.10.2012 за підписами представників ТОВ "Авіакомпанія "ХОРС" та ПАТ "Авіакомпанія "БУКОВИНА";

- рахунки-фактури на загальну суму 207 818, 20 грн. ПАТ "Авіакомпанія "БУКОВИНА" оплачені не були;

- постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2013 у справі № 5011-30/14874-2012 за позовом ТОВ "Авіакомпанія "ХОРС" до державного підприємства "ЗАВОД 410 ЦА", третя особа - Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву, про усунення перешкод у користуванні майном, змінено рішення суду першої інстанції у даній справі; відновлено становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів ТОВ "Авіакомпанія "ХОРС", шляхом зобов'язання Підприємства безперешкодно видавати тимчасові перепустки працівникам та відвідувачам ТОВ "Авіакомпанія "ХОРС" у відповідності до Інструкції № 60 про порядок організації та забезпечення пропускного та внутрішнього об'єктового режиму на Підприємстві, для допуску до орендованих приміщень згідно з Договором від 29.02.12 № 6143 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності;

- судовими актами у справі № 5011-30/14874-2012 встановлено неправомірність дій Підприємства з недопущення льотного складу ПАТ "Авіакомпанія "БУКОВИНА" 01.10.2012 до тренувань в орендованому ТОВ "Авіакомпанія "ХОРС" приміщенні на підставі Договору № 4476.

Причиною виникнення спору зі справи є питання стосовно наявності чи відсутності підстав для стягнення з Підприємства на користь ТОВ "Авіакомпанія "ХОРС" збитків (упущеної вигоди) у розмірі 207 818,20 грн.

Згідно з частиною першою статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 ЦК України збитками вважаються, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до частини другої статті 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом частини першої статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (упущена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Згідно з приписами статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Для застосування такого виду господарської санкції, як відшкодування збитків необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи); шкідливого результату такої поведінки - збитків, їх наявності та розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила кредитора одержання прибутку. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Отже, неодержаний прибуток (неотриманий доход, упущена вигода) - це рахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, заявлена позивачем до стягнення сума збитків не виходить за межі розрахованого позивачем очікуваного приросту в майні (дохідності) від використання авіаційного тренажеру МД-80 за місяць (за вирахуванням оренди приміщення, оплати електроенергії, комунальних витрат тощо).

У відповідності до приписів частини четвертої статті 538 ЦК України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

У зв'язку з наведеним суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що незалежно від того, що за умовами Договору № 18/11-15, який укладений ТОВ "Авіакомпанія "ХОРС" ПАТ "Авіакомпанія "БУКОВИНА" передбачено здійснення 100% передоплати за послуги з використання пілотажного тренажера для тренувань, замовник не звільняється від виконання обов'язку щодо оплати фактично наданих послуг і повинен виконати свій обов'язок щодо оплати наданих послуг за фактом їх надання.

Місцевий та апеляційний господарські суди: повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надали необхідну оцінку, з дотриманням наведених норм матеріального та процесуального права, беручи до уваги, що неправомірність дій відповідача з недопущення 01.10.2012 пілотів до тренувань в орендованому приміщенні встановлена судом рішенням у справі № 5011-30/14874-2012, має преюдиціальне значення у даній справі і не потребує повторного доказування; встановивши, що дані пілоти не пройшли заплановане тренування з метою сертифікаційних та кваліфікаційних перевірок як станом на час фіксації факту порушення, так і в подальшому; неправомірні дії відповідача стали підставою, за якої позивачем не був отриманий прибуток у розмірі 207 818, 20 грн. за послуги з використання пілотажного тренажера, що не були надані з вини відповідача, - дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача завданих збитків.

Доводи Підприємства не спростовують висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях попередніх інстанцій. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 26.01.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2015 зі справи № 910/1887/14 залишити без змін, а касаційну скаргу державного підприємства "ЗАВОД 410 ЦА" - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя В. Палій

Суддя В. Харченко